Загальна історична довідка

Голосіївський район — найбільший за площею міста Києва (15,62 тис. гектарів) утворено у жовтні 2001 року в результаті адміністративно-територіальної реформи на базі Московського району (створений у 1921 році).

Розташований у південно-східній частині міста Києва, межує з Шевченківським, Солом'янським, Печерським і Дарницьким (по акваторії Дніпра) районами міста, Києво-Святошинським, Обухівським і Бориспільським районами Київської області. Територія району починається майже від Хрещатика й тягнеться до південних і південно-східних меж Києва.

Місцевість Голосіїв, що розташована між Добрим Шляхом, Деміївкою, Теремками, Феофанією і Мишоловкою, охоплюючи Голосіївський ліс і частину забудови вздовж проспекту 40-річчя Жовтня і Васильківської вулиці, згадується в 1541 році як володіння Києво-Печерської лаври, в 1617 році як хутір Голосіївський. Походження назви невідоме. В 1-й половині 17 сторіччя київський митрополит Петро Могила заснував тут монастир. Монастир знаходився серед великого масиву лісу, який також належав до Лаври, і тому ця територія довгий час залишалася порівняно малозабудованою. Голосіїв став дачною місцевістю церковної знаті.

Забудова території Голосіївського району почалася в 30-х роках ХІХ століття. Маленькі хати, розташовані вздовж Васильківського шляху (нині вулиця Червоноармійська) і біля річки Либідь, утворили частину міста, яку називали Нова Забудова. На території, що прилягає до кондитерської фабрики ім. Карла Маркса, в той час було розташоване село Деміївка, яке лише на початку ХХ століття злилося з містом. У другій половині ХІХ століття і особливо в останнє 10-річчя почалося інтенсивне заселення цього району. Цьому сприяло розширення зв'язків з півднем через Великий Васильківський шлях, який проходив Деміївкою, а також близьке розташування залізниці Київ — Курськ — Москва та будівництво заводів і фабрик.

Під час громадянської війни та іноземної інтервенції значна частина насаджень, а особливо дубів, було вирублено та вивезено.

В 1930-х роках в Голосієві були розміщені сільськогосподарський і лісотехнічний інститути та сільськогосподарська академія.

Через Голосіїв проходила одна із ліній героїчної Київської оборони 1941 року.

До створеного у 1921 році, під час першого введення адміністративних районів, на базі Деміївки — однієї з робітничих околиць Києва — Деміївського району згодом було приєднано селища Голосіїв, Академічне, Мишоловка, Китаїв, Феофанія та інші. У 1970—80-ті роки, на південній околиці збудовано житлові масиви Теремки-І і Теремки-ІІ. Головна магістраль району у його центральній частині — вулиця Червоноармійська. Важливими вулицями, які з'єднують різні мікрорайони, є проспект 40-річчя Жовтня, вулиці Васильківська, Горького, проспект Науки.



Більша частина території району — зелена зона від Голосієва до Конча-Заспи, і зокрема Голосіївський ліс, що об'єднує Феофанію, Голосіївський парк імені М. Рильського площею 140,9 га та власне ліс площею близько 780 га. Флора лісу включає більш ніж 250 видів дерев і кущів. На східній околиці лісу знаходиться літературно-меморіальний музей Максима Рильського. У 2007 році тут було створено Національний природний парк «Голосіївський». Серед лісу чи поруч з ним, на території району розташований Національний Експоцентр (колишня виставка досягнень народного господарства), Національний аграрний університет України, Головна астрономічна обсерваторія НАН України, Музей народної архітектури та побуту України в с. Пирогові.


6094861313121715.html
6094924364893360.html
    PR.RU™